Патон Є.О. – «Основоположник автоматичних методів зварювання»

У наші дні Інститут електрозварювання ім. Є.О.Патона НАН України, тобто, Інститут Патона, є, в деякому роді, уособленням істинно наукової установи, а його директор і президент Української Академії наук Є.О.Патон для багатьох є взірцем справжнього вченого і організатора науки.

Наукові основи і практична розробка сучасного способу електродугового зварювання під флюсом були закладені академіком Є.О. Патоном і його школою у 1929-1938 роках. Це був час становлення Інституту електрозварювання. Вже тоді були створені нові технологія, апаратура та обладнання для автоматичного і напівавтоматичного зварювання під флюсом. Приблизно у той же період здійснено перші кроки щодо їх широкого впровадження у промисловість.

У 1941-1943 роках Євген Оскарович Патон розробляє технологію зварювання спеціальних сталей, досліджує фізичні основи горіння дуги під флюсом, зварюваність металів. Одночасно вчений керує роботами зі створення зварних виробництв з випуску труб, посудин, машин різного призначення, створює новий клас зварних конструкцій. Під його керівництвом у оборонну промисловість впроваджено обладнання і технологія автоматичного зварювання спеціальних сталей для танків і бомб.

У роки війни Патон зробив значний внесок у нарощування випуску танків Т-34 за рахунок впровадження автоматичного зварювання під флюсом, , спочатку на заводі № 183, а потім і на всіх інших танкових заводах. Автомати швидкісного зварювання (АШЗ) дозволили у 8-м разів знизити трудомісткість виготовлення корпусу танка Т-34. До того ж АШЗ не вимагали від робітників високої кваліфікації, глибоких спеціальних знань і великих фізичних зусиль, тому автозварниками могли працювати підлітки та жінки-різноробочі.

У той час ні в одній країні, крім Радянського Союзу, автоматичне зварювання під флюсом броньових сталей не було ще розроблене. Лише в останні місяці війни за прикладом СРСР у США почали освоювати зварювання під флюсом у будівництві бронекорпусів танків і самохідних артилерійських установок.

Післявоєнний період діяльності Є.О.Патона характеризується поглибленням і розширенням теоретичних і експериментальних робіт з вивчення зварюваності різних класів сталей, з оцінки міцності зварних з'єднань і конструкцій, а також з розробки нових систем флюсів, дротів і зварювального устаткування.

У 1949 році в інституті ім. Патона був розроблений принципово новий вид зварювання - електрошлакове (ЕШЗ). Даний спосіб дозволяв з'єднувати деталі будь-якої товщини (до декількох метрів...). На міжнародній виставці у Брюсселі у 1958 році цей вид зварювання був відзначений великою золотою медаллю «Гран-прі» і отримав неофіційну назву «Російське зварювання». Згодом, електрошлакове зварювання і наплавлення завоювали собі широку популярність і визнання у багатьох країнах світу.

У 1946-1953 роках Е.О. Патон комплексно розробляє проблеми зварного мостобудування, очолює роботи з проектування і виготовлення перших суцільнозварних мостів, для монтажу яких широко застосовується автоматичне зварювання.

Вчений очолює дослідні, проектні, заводські і монтажні роботи, пов'язані з будівництвом найбільшого в світі суцільнозварного шосейного моста через Дніпро у Києві.

Роботи та винаходи Є.О.Патона отримали широке визнання на батьківщині і в усьому світі. У вересні 1953 року ім'ям Патона названо один з найдовших суцільнозварних мостів, міст через Дніпро у Києві. Діяльність видатного вченого була відзначена низкою нагород, а ім'я увічнене у назві інституту електрозварювання, який заснував і очолював вчений.

У даний час автоматичне і напівавтоматичне зварювання широко застосовується у промисловості, будівництві, монтажі металевих конструкцій та ін. Зцією метою створено багато різних агрегатів і пристосувань, у розробці яких використовувалися результати досліджень Є.О.Патона та його учнів.